Міжнародна ягідна конференція “Світовий досвід використання інноваційних технологій в ягідництві та перспективи розвитку ягідництва в Україні” пройшла в м. Мукачево Закарпатської області 20-21 жовтня.
Конференція складалась з трьої блоків: інновації в ягідництві; сучасні ягідні технології; інструменти для реалізації сучасних ягідних технологій.
У програмі конференції розглянули питання ефективного вирощування ягід:
Технології вирощування лохини
Моніторинг показників поливу та стану грунту
Німецькі та іспанські препарати, що сприяють росту врожайності
Вирощування малини на кокосовому субстраті
Голландська технологія вирощування суниці з підігрівом та освітленням
Сучасна польська селекція малини, ожини
Сучасна техніка для догляду за ягодами
Голандська ініціатива – консорціум для бізнесу України
Окремо відбулася презентація сучасного ягідного комплексу «ВІАН 2021», де використовують інтенсивні технології вирощування малини в блочних тунелях в кокосовому субстраті, суниці в солотунелях, органічної лохини та малини у відкритому ґрунті.
Жвавий інтерес у відвідувачів викликав стенд нашої компанії, на якому були презентовані засоби екологічної боротьби з шкідниками та захворюваннями ягід:
Наші технологи Дохторук Андрій та Дорошенко Антон прямо на стенді проводили навчання відвідувачів конференції нюансам та правилам використання засобів біологічного захисту.
Ми вдячні організаторам конференції компанії «ПрофАгроБуд» та міжнародному експерту з вирощування ягідних культур Ганні Луцько за можливість отримати задоволення від участі в такому професійному заході.
Зростаюча кількість досліджень показала, що комахи і членистоногі можуть діяти як агенти, що поширюють та пасивно передають патогени потенційним господарям, при цьому самі не схильні до зараження. Наприклад, у ґрунтовому середовищі колемболи можуть сприяти поширенню грибків Beauveria bassiana, несучи конідії, прикріплені до їхнього тіла або розташовані в кишківнику. У медоносних бджіл та джмелів форетні кліщі Варроа були ідентифіковані як поширені переносники вірусів та грибків, що викликають загибель та руйнування бджолиних та джмелиних сімей. Отже, членистоногі-переносники можуть формувати прямі та непрямі взаємодії між патогеном та його господарем і, отже, впливати на динаміку їхньої популяції. Хоча такі взаємодії мають бути звичними за своєю природою, роль членистоногих у процесі рознесення патогенів залишається мало вивченою.
У боротьбі зі шкідниками, як показує практика, використання якогось одного засобу контролю їхньої популяції часто має низьку ефективність. У пошуках нових засобів та методів боротьби з фітофагами постало питання визначення взаємодій між ентоматопатогенами та хижаками, здатність хижаків транспортувати патогени в колонії шкідників, у спробі використовувати комбінації цих двох засобів біологічного контролю шкідників.
Комахи можуть збільшити швидкість, з якою хвороба горизонтально передається сприйнятливим господарям, або через прямий фізичний контакт (наприклад, під час хижацтва або спроби паразитизму), або опосередковано, вивільняючи інфекційні пропагули (спори грибів) у довкілля. У таких випадках, коли існує тісна асоціація між агентом поширення та господарем, чутливим до патогену, зустріч між видами, що взаємодіють, не є випадковою подією. Наприклад, здатність хижака поширювати грибкові конідії Beauveria bassiana на свою здобич буде в першу чергу залежати від того, як конідії видаляються з кутикули (або під час чищення, або при ходьбі) і від його поведінки при пошуку їжі (наприклад, місцезнаходження довкілля, пошукова поведінка з обмеженою областю пошуку), які сприяють збільшенню просторового збігу з жертвою.
Дослідження здатності фітосеїдних кліщів росносити спори ентомопатогенного гриба Beauveria bassiana у місця скупчення трипсів
Beauveria bassiana – ентомопатогенний гриб, який як господаря може використовувати більше 200 видів з більшості загонів комах, при цьому деякі ізоляти демонструють високий ступінь специфічності. Конідії можуть бути рознесені за допомогою руху повітря завдяки мікроскопічним розмірам (1-3 мкм), так і при контакті з інфікованими господарями або через агентів поширення. Конідії прикріплюються до кутикули господаря, проростають, проникають у господаря за допомогою ферментативних та механічних процесів, а потім відтворюються, використовуючи гемолімфу та різні тканини господаря. Як тільки поживні речовини господаря виснажуються, гриб пробиває кутикулу зсередини і утворює велику кількість спор. Комерційні штами B. bassiana використовуються для боротьби зі шкідниками у програмах біологічного захисту (IPM). Їх зазвичай розпорошують на посіви як пестициди. Можливість контакту з господарем залежить від просторового розподілу шкідників.
Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis) – ціль експериментів
Багатоїдна комаха, яка харчується майже всіма частинами рослин, від листя до квітів і стручків, вона також може переносити ряд рослинних вірусів. Frankliniella occidentalis може ховатися у важкодосяжних частинах рослин, де пестициди не можуть дістатися до них.
Як хижі кліщі, що харчуються трипсами і здатні переносити спори Beauveria bassiana, були обрані Amblyseius cucumeris і Amblyseius swirskii.
Планування експерименту Beauveria bassiana
Матеріал A. cucumeris, що вирощувався на темноногому кліщі (Aleuroglyphus ovatus) як корм, у той час як A. swirskii, вирощувався на кормовій суміші, що містить винного кліща (Carpoglyphus lactis) і пилок вишні. Frankliniella occidentalis був отриманий з лабораторної колонії і вирощений на рослині червоної квасолі (Phaseolus vulgaris) з пилком вишні. Усі колонії витримували при 25 °C, відносній вологості 60-70 % і світловому циклі 14/10 (світло/темрява). Штам Beauveria bassiana ANT-03 був зареєстрований для боротьби з трипсами. Для всіх експериментів був використаний порошок B. bassiana технічної чистоти, що містить 5×1010 КУО/г.
Мал. 1 Схематичний малюнок структури квасолі після обрізки (ліворуч). Кожна частина рослини (листок та стебло) позначена номером (праворуч). Пробірка Епендорфа, що містить хижих кліщів і грибкові конідії, які потрібно вивільнити, була прикріплена в позиції 8. Приклад просторового розподілу личинкових трипсів проілюстрований з використанням жовтих овальних плям – у цьому випадку трипси в основному накопичуються на листку 5, там же відкладаються яйця
Щоб перевірити здатність хижих кліщів доставляти B. bassiana трипсам, вчені спочатку встановили роздільники рослини на частини, заражені та не заражені трипсами. Щоб стандартизувати структуру рослини, спочатку обрізали квасолю (приблизно 20 см заввишки) до двох трилистків (Мал. 1).
Щоб створити скупчення личинок трипсів на рослині, було вміщено 25 яйцекладних самок трипсів на 24 години в сітчасту затискну клітку на одному листі. Передбачалося, що в період відкладання яєць самки трипса харчувалися і залишали на листі ароматичні відбитки, які можуть використовуватися хижими кліщами для визначення місцезнаходження жертви.
Уникнення помилок в експерименті
Щоб уникнути потенційної експериментальної помилки, пов’язаної з віком або положенням листя, половина рослин мала трипсів на листку 2 (Мал. 1), середній лист більш старого трійчастого листа, в той час як другий набір рослин мав трипсів на листку 5, середній лист молодого трійчастого листа (Мал. 1). Після відкладання яєць з рослини видаляли клітку-затискач і самок трипсів. Через чотири дні, коли більшість яєць перетворилося на личинок першого віку, були випущені хижі кліщі, з нанесеною на них B. bassiana на рослину.
Дорослі самки хижих кліщів різного віку піддавались контакту з конідіями B. bassiana у комерційному субстраті протягом двох годин для отримання максимального навантаження конідій на їхнє тіло (Мал. 2). У модифіковану пробірку Еппендорфа було поміщено 25 хижих кліщів з 0,2 г субстрату, зараженого B. bassiana. Пробірка прикріплювалася до стебла на рівній відстані від основи черешка двох трійчастих листків (Мал. 1).
Мал 2. Конідії B. bassiana на кутикулі Amblyseius cucumeris
Деталі експерименту Beauveria bassiana
Щоб контролювати поширення конідій B. bassiana повітрям і можливе механічне порушення під час експериментальних маніпуляцій, до рослини прикріплювали пробірку, що містить 0,2 г субстрату, зараженого B. bassiana (контрольна обробка). Кожна рослина була ізольована у паперовому циліндрі, а внутрішні стінки та дно паперового циліндра були покриті кільцями клею для запобігання поширенню конідій та хижих кліщів між експериментальними одиницями. Для кожного набору рослин (лист 2 проти листа 5) було три обробки: контроль, A. cucumeris, оброблений B. bassiana, і A. swirskii, оброблений B. bassiana. Експеримент повторювали дев’ять разів із двома рослинами на обробку в кожному блоці при 25 °C, відносній вологості 60-70 % та світловому циклі 14/10 (день/ніч). Два блоки, в яких трипси не залишалися на рослинах, були виключені з аналізу частки трипсів, що несуть B. bassiana, оскільки цей параметр неможливо оцінити відсутність трипсів.
Дослідження рослин в ході експериментів
Через 48 годин після випуску кліщів-фітосеїд, рослини були ретельно досліджені, щоб встановити кількість і просторовий розподіл хижаків і жертв, що вижили. Кожну з дев’яти частин рослини (Мал. 1) збирали та поміщали в одну чашу об’ємом 60 мл з кришкою. Чаша була наповнена вуглекислим газом, щоб зупинити рух трипсів та хижих кліщів, полегшити обіг і уникнути перехресного зараження грибками між особинами. Реєстрували кількість живих кліщів та трипсів на кожній частині рослини. Передбачалося, що загибель трипсів є результатом присутності хижаків, оскільки конідії B. bassiana не можуть прорости і проникнути в тканини трипсів протягом 48 годин.
Мал. 3 Кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) B. bassiana, виділених на рослині через 48 годин після початку експерименту на рослинах без (контроль) та з хижими кліщами, A. cucumeris або A. swirskii
Щоб виявити присутність або відсутність Beauveria bassiana на живих трипсах, які залишалися на рослинах до кінця експерименту, трипси були індивідуально зібрані за допомогою стерилізованої зубочистки або чистої тонкої щітки і поміщені в невелику чашку Петрі (Ø 35 мм), що містить 2,5 мл поживного середовища для B. Bassiana. Чашки Петрі досліджували через 10 днів, коли можна було візуалізувати кількість колонієутворюючих одиниць (КУО). Розраховували частку трипсів, які несли конідії.
Щоб оцінити кількість конідій на кожній частині рослини після видалення комах, листя та стебла розрізали на невеликі шматочки (<2 см завширшки та завдовжки) і поміщали назад у одиночну чашку. Конідії змивали в кожну чашку і чашки поміщали на роторний шейкер на 2 години при швидкості 125 об/хв. Потім одну пробу суспензії 0,5 мл переносили на поживне середовище для B. bassiana і через 9 днів підраховували кількість КУО. Для кожної рослини відзначали суму КУО, доставлених на всю рослину і, конкретніше, кількість і пропорцію КУО на листі, де самки трипсу відкладали яйця.
Мал. 4 Кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) B. bassiana, виділених з яєць трипсу (молоді проти старих) через 48 годин після початку експерименту на рослинах без (контроль) та з хижими кліщами, N. cucumeris або А. swirskii
Дані експериментів
У ході проведених дослідів були отримані такі дані, наведені на малюнках 3-6. Кількість КУО, зібраних з усієї рослини, значно різниться між обробками. Як A. swirskii, так і A. cucumeris сприяли збільшенню загальної кількості КУО на рослинах порівняно з контролем (Мал. 3). Одна рослина з контрольної обробки була виключена з аналізу, оскільки на одному аркуші висадилася надзвичайно велика кількість конідій (19800).
Взаємодія хижих кліщів з конидіями Beauveria bassiana
Було виявлено взаємодію між листом, у якому були відкладені яйця трипсу, та обробкою. Для A. swirskii кількість спор була більшою, коли яйця трипса відкладалися на молодий лист, ніж на старий. Amblyseius swirskii збільшував кількість КУО, виділених з листа, в якому були відкладені яйця трипса, порівняно з контролем та рослинами, на які виселяли A. Cucumeris (Мал. 4).
В ході експерименту було неможливо завантажити два види хижих кліщів з однаковою кількістю конідій. Таким чином оцінювали частку B. bassiana, доставлену до листа, в якому були відкладені яйця трипсів, двома видами хижих кліщів. Частка КУО, витягнутих з листа, в якому були відкладені яйця трипсів, варіювалася між обробками, при цьому A. swirskii збільшував частку B. bassiana на листі для відкладення трипсу в порівнянні з контролем, але не з A. cucumeris. Amblyseius swirskii доставляв значно більшу частку B. bassiana на лист, у якому трипс відкладав яйця, ніж A. cucumeris.
Мал. 5 Кількість трипсів, виділених на рослині через 48 годин після початку експерименту на рослинах без (контроль) та з хижими кліщами A. cucumeris або A. swirskii
Через сорок вісім годин після випуску хижих кліщів із рослин було вилучено більшу кількість A. swirskii, ніж A. cucumeris. Кількість трипсів, що залишилися на рослинах наприкінці експерименту, також варіювало між обробками (Мал. 5). Amblyseius swirskii сильніше знижував кількість трипсів на рослинах.
Результати проведеного дослідження показують, що A. swirskii та A. cucumeris мають здатність поширювати конідії B. bassiana на рослинах під час харчування. Однак A. swirskii ефективніший, ніж A. cucumeris, оскільки вони доставляють більшу кількість конідій у колонії трипсів.
Способи доставки конідій Beauveria bassiana на рослину
Є два основних способи, якими конідії можуть бути відокремлені від тіла хижого кліща та розпорошені по рослині. Їх можуть або активно прибирати кліщі під час чищення, або стираючи о поверхню рослини, коли хижі кліщі пересуваються. Чищення, за допомогою ніг, спостерігається у фітосеїдних кліщів, коли вони стикаються з потенційно патогенними грибами. Однак чищення неефективне видалення всіх конідій з тіла кліщів, особливо тих, які розташовані на спинних ділянках їх тіла. Також виявлено, що A. swirskii та A. cucumeris в основному видаляли конідії зі свого тіла, ходячи по поверхні рослини. Справді, тривалість ходьби впливає видалення конідій в обох видів. Трихоми та інші структури, пов’язані з поверхнею листя бобів, сприяють видаленню конідій при ходьбі кліщів (мал. 6В). Таким чином, хижі кліщі у пошуках їжі активно поширюють конідії B. bassiana у навколишньому середовищі.
Мал. 6 (A) Amblyseius cucumeris з конідіями Beauveria bassiana. (B) Amblyseius swirskii з конідіями Beauveria bassiana, випущеними на бобовий лист. Волоскоподібні структури являють собою щільні бобові трихоми.
Як можуть передаватися конидії Beauveria bassiana трипсам
За посередництва хижих кліщів передача конідій трипсу може бути пасивним або активним процесом. Конідії вивантажуються на поверхню рослин і можуть згодом пасивно прикріплюватися до кутикули трипсів, коли вони годуються на забрудненому субстраті. В якості альтернативи конідії можуть безпосередньо передаватися від хижих кліщів трипсам під час невдалого випадку хижацтва, що включає фізичний контакт між хижаком і жертвою. Присутність хижих кліщів у безпосередній близькості від колоній трипсів може проводити їх поведінка. Після виявлення хижаків трипси можуть перемикатися з постійного харчування на втечу, тим самим збільшуючи ймовірність контакту зі спорами, розсіяними на рослинах.
Розбіжності, що спостерігаються між A. swirskii і A. cucumeris в їх здатності поширювати конідії B. bassiana в колонії трипсів можуть виникати через відмінності в способах харчування хижаків. Як з’ясовано A. swirskii, пригнічував трипсів сильніше, ніж A. cucumeris в експериментальній установці. Різниця в пропорціях конідій, що доставляють у місця зосередження трипсів двома видами хижих кліщів, свідчить про кращу здатність A. swirskii вражати трипсів на квасоляних рослинах.
Важливість роботи конидій гриба Beauveria bassiana для захисту рослин від трипсів
Швидкість, з якою B. bassiana контактує зі своїм господарем, має вирішальне значення в контексті біологічного контролю не тільки тому, що вона безпосередньо пов’язана зі швидкістю зараження, але й тому, що життєздатність конідій дуже чутлива до умов навколишнього середовища, таких як УФ та вологість . У деяких випадках застосування B. bassiana як самостійного засобу контролю шкідників неефективне для боротьби з цільовими шкідниками. Наприклад, західні квіткові трипси часто ховаються в ущелинах рослин та бутонах. В результаті розпилення патогенних грибків мало впливає рівень зараженості трипсами. У таких обставинах здатність хижих кліщів доставляти хвороботворні мікроорганізми та грибки у колонії трипсів може збільшити передачу хвороби. У проведеному експерименті смертність трипсів після контакту з патогенами не оцінювалася. Тим не менш, було показано, що ЛД50 є відносно низькою для порошку B. bassiana технічної чистоти: приблизно 50 конідій на личинку F. occidentalis 2-го віку і лише 5 на дорослу особину.
Висновки про відносний потенціал A. swirskii та A. cucumeris у поширенні конідій Beauveria bassiana до трипсів
Були зроблені висновки, що в даних експериментальних умовах A. swirskii є найкращим засобом біологічної боротьби, оскільки він сильніше скорочує кількість трипсів і передає конідії більшій кількості трипсів, що рятуються від хижаків. Однак A. cucumeris може продемонструвати добрий потенціал як хижака, так і агента поширення ентомопатогенів при використанні в іншій асоціації сільськогосподарських культур та шкідників. Наприклад, у теплицях з регіонів з помірним кліматом було показано, що A. cucumeris показав такі ж характеристики, як і A. swirskii, як агент біоконтролю трипсів у змодельованих зимових умовах.
Як можна застосувати таку систему у програмі біологічного контролю?
Виробники випускають хижих кліщів та періодично обробляють рослини B. bassiana для боротьби з трипсами. Запропонована вченими стратегія не потребує двох окремих обробок, а потребує лише внесення конідій Beauveria bassiana (технічний порошок) у комерційну упаковку з хижими кліщами. Хижі кліщі збільшать швидкість передачі хвороб скритноживучим шкідникам. Загальний потенціал хижих видів кліщів як агентів поширення патогенів залежатиме від їхньої здатності бути навантаженим конідіями, їхньої здатності протистояти патогенним інфекціям та його активності у пошуках їжі. Хижі кліщі повинні бути тісно пов’язані з цільовим шкідником і мати можливість шукати, виявляти та взаємодіяти зі шкідниками на рослині, щоб вони могли розсіювати спори на рослині та на шкідників.
Автор перекладу: технолог із захисту рослин Компанії «Біо Захист»
Біологічний метод захисту тепличних рослин дозволяє контролювати шкідників, і здатний запобігти спалахи їхнього розвитку. В якості профілактики розвитку шкідників найбільш підходящим видом упаковки вважаються пакетики з фольги – саше. Кожний пакетик (саше) – це міні-лабораторія з виробництва ентомофагів, який протягом певного періоду часу випускає біоагентів для боротьби зі шкідниками.
Види фольгованих пакетиків
На базі своєї лабораторії компанія «Біо Захист» розробила нові види саше з різними термінами дії і піками активності. «Fast» були розроблені для для використання в теплицях з досвічування, а «Long» – для перших подовжених оборотів.
Фактична кількість хижаків, що працюють на культурі, буде значно вище заявленої. Крім того, що використання пакетованого матеріалу робить внесення матеріалу в культуру контрольованим (125 або 250 заявлених активних особин в кожному пакетику), воно також дозволяє прогнозувати кількість хижаків, що виходять по тижнях.
Пакетики з фольги «Standart»
Саше «Standart» забезпечує безперервний вихід хижого кліща протягом 30-35 днів. За весь період дії з одного пакетика виходить до 900 особин (при початкових 250 особинах) ентомофага, найбільша активність на 2-3 тижні. Це найпопулярніший вид упаковки ентомофагів.
Пакетики з фольги «Fast»
Саше «Fast» працює протягом 2-3 тижнів і підходить для використання на культурах де використовується система досвічування для ранньої боротьби з шкідниками. За цей період з кожного пакетика виходить до 700 хижаків із заявленими 250 особинами. Найбільш активний вихід кліща спостерігається на 1-2 тижні з подальшим зниженням.
Пакетики з фольги «Long»
Склад саше «Long» підібраний таким чином, щоб ентомофаги розвивалися і виходили на рослини протягом 6-7 тижнів. Загальний вихід ентомофага на один пакетик досягає 1100 особин з піком в 2-4 тижні.
Для регулювання термінів роботи пакетики з фольги використовуються спеціальні харчові добавки для кормового виду, які використовуються для даного виду хижаків. Відповідно, ентомофаг забезпечений необхідним харчуванням для росту, розвитку і розмноження. Але, коли кількість кліщів в пакетику досягає максимальних меж, хижак проходить через спеціальний отвір на рослину і поселяється на ній, при цьому не завдаючи абсолютно ніякої шкоди рослині. Покинувши пакетик, кліщ не повертається назад і використовує різні стадії (в залежності від виду) шкідника, проти якого працює. Слід зазначити, що для більш ефективного і щільного розселення ентомофага на рослину пакетики потрібно вішати не на листя, а на стовбур рослини. Для швидкої фіксації на рослині кожен пакетик обладнаний спеціальним зручним гачком.
Крім того, що склад кожного виду саше розроблений з урахуванням необхідного часу роботи, самі пакетики виготовляються з фольгованого матеріалу, який є вологостійким і посухостійким. У комплексі такий вид упаковки забезпечує максимально ефективне використання ентомофагів і дозволяє тривалий час підтримувати їх популяцію на культурі, навіть коли проводиться часткове зрізання рослин або їх частин (листя).
Без сумнівів можна стверджувати, що пакетований матеріал найбільш ефективний в профілактичній боротьбі з шкідниками тепличних культур, крім того, його зручно і максимально безпечно використовувати (відсутність кормових кліщів, субстрату-носія на листках).
Види ентомофагів в нових типах саше
Наступні ентомофаги доступні в нових типах саше:
Amblyseius californicus (Амблісейус каліфорнікус) працює проти павутинного кліща на огірку, троянді, винограді та полуниці;
Amblyseius swirskii (Амблісейус свірськи) підходить для боротьби з білокрилкою і трипсами на огірку, перці, баклажанах, троянді, гербері;
Amblyseius montdorensis (Амблісейус монтдоренсіс) застосовується для боротьби з трипсами, білокрилками, еріофоїдними і тарсонемідними кліщами на огірку, перці, троянді, полуниці.
Заселення ентомофагів здійснюється в кілька етапів шляхом підвішування пакетиків з фольги з гарантованим вмістом 125 або 250 рухомих хижаків на кожну 5-у або 10-у рослину (овочеві культури) або 1 погонний метр (декоративні культури).
Завдяки цій мініатюрній лабораторії в пакетиках з фольги можна створити стабільну популяцію хижаків на рослинах навіть без присутності шкідників, це дуже важливо для організації системи захисту в зимово-весняному обороті, так як після відкриття кватирок відбувається масовий заліт шкідників з вулиці.
Для досягнення стійкого результату в боротьбі з білокрилкою і трипсами ми також рекомендуємо використовувати Transeius montdorensis в поєднанні з іншими видами біоагентів, такими як: Hypoaspis miles, Eretmocerus eremicus, Encarsia formosa, Macrolophus pygmaeus, Orius spp.
Успіх захисту рослин в умовах сучасних технологій став сильно залежати від швидкості реагування і якості засобів захисту! Наша компанія постійно розширює асортимент інструментів і гарантує стабільно високу якість ентомофагів.
Автор статті: експерт із захисту рослин компанії «БіоЗахист»
У даній статті ми розберемося з питанням доцільності внесення кормових кліщів на вирощувану культуру для стимуляції розмноження хижих кліщів Amblyseius montdorensis і Amblyseius swirskii.
Далі трохи інформації про основні види кормових кліщів, які використовуються для розмноження хижих кліщів в біологічних лабораторіях.
Види кормових кліщів:
Подовжений гнильний кліщ (лат. Tyrophagusputrescentiae) – дуже небезпечний для огірка.
Сухофруктовий кліщ (лат. Carpoglyphus lactis) – помірно небезпечний.
Вузький (ентомофаговий) кліщ (лат. Thyreophagus entomophagus) – безпечний.
Волохатий кліщ – безпечний.
Подовжений гнильний кліщ
Найпоширенішим кормовим кліщем у виробництві хижого кліща Amblyseius (Neoseiulus) Cucumeris є гнильний кліщ (Tyrophagus putrescentiae). Тірофагус – шкідник амбарних запасів і тому екологічно пластичний, здатний виживати в поганих умовах харчування, здатний пошкоджувати молоде листя огірків. Ентомофагів, вирощених на гнильних кліщах, небажано використовувати на огірках. Цей кормової кліщ має низьку поживну цінність для хижаків.
Гнильний кліщ
Самка подовжено-овальної форми, розміром 0,38-0,43 мм. Кінцівки світлі, злегка пігментовані. Всі спинні щетинки, крім передньої, середньої і бічної, дуже довгі, тонкі; На задньому кінці тіла утворюється досить пишний шлейф з 6 пар щетинок. Самець дрібніше, але зовні мало відрізняється від самки, розміром 0,28-0,36 мм. Яйце витягнуте, білуватого кольору, матове, з майже паралельними сторонами, довжиною 0,13 мм, шириною 0,07 мм. Личинка широкоовальна довжина 0,13 мм, ширина 0,09 мм. Розселення самок відбувається з біоматеріалом, з фрагментами рослин, на одязі людей, субстраті і рідко активним поширенням.
В результаті пошкодження листа гнильним кліщем дрібні ранки через кілька днів у міру зростання рослини перетворюються в великі тканинні розриви.
Пошкодження листя гнильним кліщем
Сухофруктовий кліщ
Мешкає на субстратах, що містять молочну, оцтову або бурштинову кислоти – на сухофруктах і тому подібному.
Сухофруктовий кліщ
Самка довжиною 0,38-0,42 мм. Тіло подовжено-овальне, напівпрозоре. На задньому кінці черевця є 2 пари довгих, інші щетинки тіла набагато коротше. Кліщ пересувається повільно, утворює в субстраті великі скупчення особин різного віку. При високій щільності він може завдати шкоди листю огірків.
Вузький (ентомофаговий) кліщ
Самка довжиною до 0,5 мм, самець 0,3 мм. Забарвлення тіла матове, напівпрозоре. Ноги короткі, досить масивні, дві задні пари досить віддалені від передніх. Волосків на поверхні лап мало, вони тонкі. Цей вид відрізняється від інших кліщів вузькою формою тіла і короткими ногами, пофарбованими в темно-жовтий або коричневий колір, а також дуже малою кількістю волосяного покриву. Є тільки одна пара довгих тонких щетинок у верхній частині черевця. На листках можуть утворюватися щільні грона, але не пошкоджують їх, навіть якщо вони знаходяться на рослині протягом 3-4 днів.
Вузький (ентомофаговий) кліщ
Волохатий звичайний кліщ
Волохатий кліщ – досить поширений вид, зустрічається на багатьох органічних субстратах. Застосовується для масового розведення фітосеїдних кліщів. Тіло кліща матове, біле або жовтувате. Кінцівки коричневі. Вид відрізняється від інших кліщів дуже довгими лапками 3-й і 4-й пари ніг, а також великою кількістю довгих волосків на нижній частині тіла.
Волохатий кліщ
Виходячи з цієї інформації, можна зробити наступні висновки.
Для підгодівлі на рослинах не бажано використовувати тірофагуса і сухофруктових кліщів, так як вони можуть пошкоджувати рослини і до того ж не відрізняються високою якість в ролі кормової бази.
Змоделюємо ситуацію в теплиці, де вирощується огірок, за допомогою додаткового освітлення. Після висадки в теплицю, в перший тиждень, коли рослина знаходиться в стресовому стані і відбувається укорінення, швидкість росту не велика. Звичайно, за технологією, рослина формують в одне стебло на приспуску. Після вкорінення рослини починають інтенсивно рости. Тижневий приріст може становити 50-80 см (в середньому 65 см). При цьому щотижня зривають від 3 до 5 листочків. При внесенні ентомофагів (сипний матеріал) висівки з хижаком зазвичай заселяють на 3-5 лист зверху, так як амблісейуси активно не піднімаються до верхніх листків в слід за шкідниками.
Метою використання підгодівлі хижих кліщів є оптимізація витрат на захист шляхом випуску невеликої кількості ентомофагів (25-50 особин/м²) кожні два тижні з подальшим підгодовуванням. Тому випуск хижака повинен чергуватися з внесенням кормового кліща на культуру. Проблема основних хижих кліщів в захисті огірка полягає в тому, що через високу швидкості росту рослини протягом першого тижня з листя видаляється до 80 % хижака. Решта 20 % не здатні повністю захистити урожай від шкідників. Існує також закон сталості харчової бази для ентомофагів (своєрідне віддання переваги тому чи іншому виду їжі хижаком). Тобто у випадку з більш звичним ентомофаговим кліщем хижак буде віддавати перевагу саме йому, а не цілеспрямовано шукати шкідника, щоб вижити.
На нашу думку, схема підгодівлі хижих кліщів кормовими не доцільна для використання на огіркові з штучним досвічуванням.
Можливо, така схема може бути застосована до старих теплиць, де огірок вирощується на шпалері. Але при цьому ціна кормового кліща не повинна перевищувати 30 % від вартості виселених ентомофагів. В цьому випадку буде можливий економічний ефект і повна боротьба з шкідниками.
Потрібно розуміти, що хижі кліщі – це не клопи. Візьмемо як приклад схему з приживанням клопа, де годування ситорогою, ефестією, артемією безальтернативне, і адаптувати її не вдасться.
При збільшенні популяції макролофуса не рекомендуємо припиняти підгодівлю через 10 тижнів, так як після цього через 3-4 тижні відбувається різке зниження хижака на культурі.
Рекомендуємо підтримувати біоряди протягом усього циклу вирощування і проводити підгодівлю раз в два тижні. В цьому випадку біоряди виступають в ролі біоферм, де дорослим клопам тісно і вони, відповідно, мігрують в пошуках їжі і незайнятого місця в теплиці.
Пакетовані саше, їхні переваги
На нашу думку, найбільш оптимальним методом профілактичного захисту є використання пакетованого матеріалу. Фольгований саше має значну кількість переваг і знаходиться поза конкуренцією:
У саше оптимально розраховується співвідношення кормових кліщів і хижака. Це забезпечує тривалий період роботи саше.
Пакетики зручно рівномірно розподіляти по площі, за рахунок цього не залишиться прогалин без хижаків.
Існують також пакетики для певних потреб за періодом роботи (фаст – 14 днів, стандартні – 30 днів, лонг – 45 днів). З пакетика виходить близько 900 хижаків, а ціна така ж, як і за 250 хижаків.
Фольгований пакетик з гачком
Як висновок, вважаємо, що підгодовувати хижих кліщів на рослинах недоцільно, так як більшість хижаків видаляється з листям. У профілактичних цілях ефективніше використовувати пакетований матеріал. Також до кінця не зрозуміло, скільки присутній на культурі Thyreophagus entomophagus, так як рослина не є місцем його існування. Цей кліщ дуже залежить від температури і вологості. Якщо вологість буде низькою, він не затримається на рослині довше доби. В цьому як раз ще одна перевага пакетиків, де кормові кліщі знаходяться в природних для них умовах.
Ознайомитися і замовити пакетований матеріал хижих кліщів ви можете на нашому сайті в розділі продукція – ентомофаги. Для кожного з видів хижих кліщів вказані варіанти упаковки, наприклад, для Montdorensis інформація тут.
Автор статті: технолог із захисту рослин компанії «Біо Захист»
