Позначка: Хвороби рослин

Хвороби на суниці садовії можуть вражати плоди, квіти, листя та коріння, а іноді викликати руйнування всієї рослини. Сприйнятливість рослини-господаря, конкретний патоген та сприятливі умови довкілля (температура, вологість) є трьома основними факторами, необхідними для ініціації та розвитку хвороб рослин. Багато захворювань, викликані бактеріями, грибками та вірусами, можна вилікувати з появою перших симптомів. Але за запущеної стадії деякі з найбільш серйозних хвороб не виліковуються.

У цій статті ми опишемо найважливіші захворювання на суниці садовії, що викликаються фітопатогенними грибами, та біологічні методах її захисту.

Botrytis cinerea

Colletotrichum spp.

фузаріоз

Фітофтороз

Вертициллез

Інші типи грибів:

Гриби, що викликають ушкодження плодів суниці

Гриби, що викликають післязбиральну втрату ягід при зберіганні

Пошкодження коріння суниці садової

Пошкодження листя суниці

Біологічний метод боротьби з грибковими хворобами суниці садовії

Більше 50 різних видів фітопатогенних грибів можуть інфікувати суницю, але не всі можуть призвести до масштабних втрат врожаю. Деякі види грибів здатні викликати ушкодження більш ніж однієї частини рослини, тоді як інші види вражають лише певну частину рослин. Наприклад, Colletotrichum acutatum викликає антракноз на листі та плодах, гниль кореневої шийки та чорну плямистість, у той час як Botrytis cinerea викликає пошкодження тільки плодів.

Різні гриби вражають кореневу систему, обмежуючи здатність рослини поглинати воду та поживні речовини. Листові патогени викликають різні травми або зимують у відмерлих листках та черешках і утворюють спори. Ці спори поширюються за допомогою вітру, дощу та поливної води і викликають нові інфекції. Плоди можуть бути уражені великою кількістю грибів, включаючи Botrytis cinerea, Phytophthora cactorum та Colletotrichum spp. Вони є основними захворюваннями ягід у всьому світі, що призводить до найбільших втрат. На них припадає найбільша кількість фунгіцидів для захисту плодів суниці садової.

Botrytis cinerea на суниці садовій

Є фітопатогенним аскоміцетом, що викликає сіру гниль більш ніж 200 видів сільськогосподарських культур у всьому світ,і без будь-якої явної специфічності господаря. У рослини цей патоген є причиною захворювання, відомого як сіра гниль, яке викликає величезні втрати врожаю (80-90 %) у дощові та похмурі періоди, безпосередньо перед або під час збирання врожаю та зберігання. Цей некротрофний гриб більш руйнівно діє на зрілі або старі тканини, але зазвичай проникає в такі тканини на стадії цвітіння. Спочатку заражається квітка, а потім збудник потрапляє в молоді плоди на ранній стадії їх розвитку. До оптимальних факторів навколишнього середовища (відносної вологості та фізіології плодів) він залишається в латентному стані протягом значного періоду часу.

Уражений плід цим грибом деформується, засихає, темніє і швидко покривається порошкоподібним шаром, який набуває сірого кольору. Процес зараження відбувається при контакті плода із землею, іншою гнилою ягодою або мертвим листям, ураженим фітопатогенним грибом. Тривалий латентний період патогену від раннього зараження до появи симптомів на суниці ускладнює контроль за ним. Таким чином, найпоширенішим методом боротьби з інфекцією та її поширенням було регулярне застосування фунгіцидів під час цвітіння. Іншою альтернативою є використання сортів, стійких до сірої гнилі.

Colletotrichum spp. на суниці садовій

Colletotrichum spp. включає широкий спектр важливих фітопатогенних грибів, що викликають втрати врожаю в усьому світі, до та після збирання. Відомо про три види як збудники антракнозу на суниці садовії: C. acutatum, C. fragariae і C. Gloeosporioides, які можуть інфікувати рослини суниці в розплідниках, на полях, теплицях або під час збирання та зберігання плодів. Усі три види можна знайти на всіх частинах рослини. Поширення цих трьох видів по всьому світу може змінюватись.

Ушкодження найчастіше зустрічаються на пагонах, квітах та ягодах. На плодах гриб викликає круглі ураження, які стають твердими, запалими та бурими плямами на зрілих плодах. При розвитку хвороби у кореневій шийці Colletotrichum spp. викликає червоно-коричневу зміну кольору та некроз плодів, а також в’янення інфікованих рослин. В умовах навколишнього середовища, що сприяють зараженню, цей процес може тривати протягом декількох днів, доки інфекція не стане великою і не призведе до в’янення та загибелі рослини.

Fusarium на суниці садовій

Всередині роду Fusarium описані два види, Fusarium oxysporum та Fusarium sambucinum, які здатні завдати значної шкоди рослинам суниці. Fusarium oxysporum є основною причиною захворювання, званого фузаріозне в’янення, у той час як Fusarium sambucinum відповідає за захворювання, зване плямистістю плодів і кореневою гниллю, або гниллю під час зберігання. Однак саме Fusarium oxysporum є основною причиною економічних втрат при вирощуванні суниці садової. Патоген може тривалий час зберігатися у ґрунтовій органічній речовині або ризосфері багатьох видів рослин, що може бути збудником хвороби для інших сприйнятливих господарів.

Гриби проникають у рослину через коріння, колонізують кору кореня, а потім проростають у ксилему, порушуючи транспорт води по всій рослині. Це призводить до типових симптомів червонувато-коричневого знебарвлення кореневої шийки, висихання та раннього старіння зрілого листя з подальшим уповільненням росту та в’яненням всієї рослини. Крім того, посадковий матеріал заражається через пагони від інфікованих материнських рослин.

Phytophthora на суниці садовій

Рід ооміцетів Phytophthora включає понад 80 видів. З них принаймні вісім видів були виділені з коренів, листя, столонів і плодів уражених рослин суниці садової в різних р егіонах світу.

Вид Phytophthora cactorum і Phytophthora fragariae вважаються найнебезпечнішими патогенами, що зустрічаються по всьому світу. Phytophthora cactorum є збудником понад 200 хвороб рослин, більш ніж 60 різних сімейств.

На суниці садовій він викликає гниль плодів, стебел і листя, а також кореневу гниль. Зараження зазвичай відбувається у теплі періоди з тривалою вологістю.

Симптоми зазвичай розвиваються в період від початку до середини літа. Старе листя на суниці жовтіє, раптово в’яне і засихає; в’янення швидко поширюється на всю рослину, яка руйнується і вмирає, як правило, протягом кількох днів. Захворювання, викликані Phytophthora fragariae, є найбільш серйозними у районах із прохолодним та вологим кліматом. Симптоми зазвичай з’являються на верхніх частинах рослин, які зазнають стресу, наприкінці весни або на початку літа, особливо на низинних вологих ділянках. Вони можуть загинути незадовго до плодоношення чи дати кілька дрібних плодів. Старіше листя набуває жовтого або червоного забарвлення. У корені спостерігається червона зміна кольору стебла, яке відбувається, коли грунт охолонув, а потім корінь починає гнити від кінчика вгору. Рослини з важкою кореневою гниллю часто низькорослі і можуть в’янути в спеку.

Verticillium – гриби, що викликають величезні втрати на суниці садовій

Verticillium – це рід грибів, що належать до типу Ascomycota, що викликає в’янення понад 300 видів рослин. Два види Verticillium dahliae та Verticillium albo-atrum викликають величезні економічні втрати при вирощуванні суниці, оскільки викликають судинні захворювання у рослин. Ці патогени рослин, що передаються через грунт, поширені по всьому світу. Зимують гриби Verticillium у грунті та рослинних залишках у вигляді міцелію, що перебуває в стані спокою, або мікросклероцій. Коли умови сприятливі, мікросклероціі проростають. Інфікуванню сприяють розриви або поранення корінців. Потрапивши всередину кореня, грибок проникає та руйнує ксилему, що призводить до зниження поглинання води рослиною, викликаючи в’янення рослин. Симптоми, викликані цим патогеном на суниці, різняться залежно від сприйнятливості сорту, та його важко відрізнити від симптомів інших захворювань. Початкові симптоми з’являються швидко, коли відбуваються різкі перепади температур разом із підвищеною вологістю. Вертицильозне в’янення зазвичай буває найсильнішим у рослин, які вже плодоносять.

Симптоми хвороби можуть зберігатися протягом літа та осені. Коли інфекція проникає в рослину, листя в’яне, сохне і стає червонувато-коричневе або темно-жовте по краях і між жилками. Рослини суниці низькорослі і через нестачу води у них з’являється дрібне жовте листя. На пагонах і черешках листя можуть з’явитися коричнево-блакитно-чорні смуги або мазки. Нове коріння часто стає затемненим з почорнілими кінчиками.

При розрізі кореневої шийки візуалізується коричневе забарвлення системи судин.

Інші типи грибів, що шкодять суниці садовій

Крім вищезгаданих грибкових патогенів, існують інші типи грибів, здатних завдати шкоди плодам, листю і корінню рослини, поширення яких набагато менше і, отже, економічні втрати при вирощуванні нижче.

Грибкові хвороби, що викликають ушкодження плодів суниці

До родів грибів, що викликають ушкодження плодів на суниці, відносяться Rhizoctonia fragariae (чорна коренева гниль, ураження пильовиків і маточок), Mycosphaerella fragariae (плямистість листя) та Sclerotinia sclerotiorum (гниль плодів). Ця група грибів широко відрізняється за ступенем тяжкості захворювання і проти них не розроблено жодних спеціальних заходів боротьби, хоча передпосадкова обробка ґрунту та методи культивування, такі як мульчування та видалення рослинних залишків, можуть допомогти звести до мінімуму їх зараження.

Інші, такі як Gnomonia comari (плямистість листя; стеблова гнилизна), Pestalotia longisetula (плодова гниль), Alternaria spp. (плямистість) та Cladosporium spp. (бура плямистість), Aspergillus niger (Аспергілова гниль) та Stagonospora fragariae (жорстка гниль Stagonospora) мають менше комерційне значення.

Гриби, що викликають післязбиральну втрату ягід при зберіганні

Існує ще одна група грибів, яка особливо важлива, тому що вона спричиняє післязбиральну втрату ягід при зберіганні. До цієї групи входять Rhizopus stolonifer і Rhizopus sexyis (Rhizopus гниль); Mucor mucedo, Mucor piriformis та Mucor hiemalis (Mucor плодова гниль); Penicillium cyclopium, Penicillium frequentans, Penicillium expansum та Penicillium purpugenum (Penicillium плодова гнилизна). Крім того, деякі дріжджі також викликають пошкодження після збирання врожаю, наприклад, Saccharomyces cerevisiae, Saccharomyces kluyveri, Pichia mbranifaciens, Pichia subpelliculosa, Zygosaccharomyces bailii та Zygosaccharomyces orentinus.

Важливість цих патогенів у виникненні гнилей після збору плодів була істотно знижена за рахунок сучасних методів зберігання та транспортування.

Пошкодження коріння суниці садової

Кореневі шийки та коріння рослин на суниці також можуть бути уражені іншими грибами з найменшою шкодою. До них відносяться Coniothyrium fragariae і Coniothyrium fuckelli (чорна коренева гниль), Cylindrocarpon destructans (коренева гниль), Hainesia lythri (чорна коренева гниль), Idriella lunata (коренева гниль Індрієлла), Macrophomina phaseolina (попельнаста коренева гниль), Phoma lycopersici (гниль стебел та листя), Rosellinia necatrix (біла коренева гниль) і Sclerotinia sclerotiorum (склеротиніоз або біла гниль). Рід Pythium spp., особливо вид Pythium ultimum, є найбільш поширеним патогеном коренів суниці садової, якому сприяє прохолодний клімат. Цей вид є основною причиною захворювання чорної кореневої гнилі.

Два інші види, що вражають коріння рослин, це Rhizoctonia solani і Rhizoctonia fragariae. Спочатку зараженне молоде коріння набуває червонувато-коричневого кольору, а з віком темніє. Інфіковані кореневі шийки при розрізі мають коричневий колір базальних тканин. Згодом вони руйнуються та відмирають.

Пошкодження листя суниці

Листя рослини також є органом, на який можуть впливати грибкові патогени. Існує принаймні 19 видів, що спричиняють пошкодження листя. З них деякі лише час від часу, залежно від сприйнятливості сорту та умов довкілля. Коли достатня кількість листової тканини зруйнована хворобою, рослина слабшає, знижується врожайність, а також стає більш схильною до зимового впливу. Крім того, патогени, які викликають ці захворювання, можуть заразити ягоди, викликаючи проблеми з якістю або навіть втрату плодів. До них відносяться Alternaria alternata (чорна плямистість листя), Colletotrichum acutatum, Colletotrichum gloeosporioides і Colletotrichum fragariae (антракноз плямистість листя); Diplocarpon earlianum (опік листя), Mycosphaerella fragariae (плямистість листя), Phomopsis obscurans (гниль листя), Rhizoctonia solani (Ризоктонія гниль листя) та Sphaerotheca macularis (борошняна роса).

Деякі патогени спричиняють дуже характерні симптоми, наприклад Sphaerotheca macularis утворює білі плями міцелію на абаксіальній поверхні листа. Інші види викликають аналогічні, навіть ідентичні симптоми, від круглих плям із сірим центром та темними краями до неправильних пурпурово-червоних або коричневих ділянок із темно-червоно-пурпуровими краями. Листя також можуть бути уражені іншими грибами, крім тих, які обговорювалися вище, але їх комерційне шкода незначна, оскільки вони обмежені кількома конкретними регіонами або країнами і лише зрідка зустрічаються на суниці садовій.

Перший крок у реалізації відповідних стратегій управління хворобами та заходів контролю вимагає однозначного визначення організмів, що викликають захворювання рослин. Оскільки багато грибкових патогенів суниці садової викликають схожі симптоми, важливо вміти розрізняти різні види. Після точної ідентифікації патогена важливо розробити правильну програму керування ними. Найкращий спосіб ідентифікації патогенів – використовувати найбільш швидкі лабораторні дослідження, які дозволяють виявляти захворювання ще до появи симптомів.

Біологічний метод боротьби з хворобами суниці садової

Використання токсичних хімічних сполук, для контролю та запобігання появі патогенів, поступово замінюється новими біологічними та фізичними методами. Ці методи призвели до відкриття альтернативних підходів боротьби з хворобами.

Так, швейцарськими фахівцями було вироблено біологічний препарат РизоВітал 42, який містить спори бактерії Bacillus velezensis (amyloliquefaciens) штамм FZB42. Після внесення даного препарату та проростання спор, бактерії колонізують кореневий епітелій рослин, тим самим захищаючи його від ґрунтових патогенів. Також вони виділяють фітогормони та ензими, що стимулюють зростання та мобілізацію поживних речовин рослин.

У цьому досліді, представленому на малюнку вище, видно різницю між контролем (праворуч) і обробленими рослинами препаратом РизоВітал 42 (зліва). Оброблені рослини виглядають більш здоровими та сильними.

Норми застосування РизоВітал 42: 1л/га.

Спосіб застосування: можливий полив ґрунту перед та після посадки, а також занурення коренів перед посадкою. 

Про те, як захистити суницю садову від шкідників можна прочитати тут.

Звертайтеся до нас, ми допоможемо Вам виростити чисту органічну ягоду суниці!

Пам’ятайте! Важливо захистити рослини до появи проблеми!