Ми часто задаємо питання, який джміль, дрібний або великий, буде краще запилювати рослини в теплиці?

Вчені з Нової Зеландії з’ясували, що великі комахи витрачають більше часу, пролітають довшу відстань для пошуку та запам’ятовування квітки, що містить найбільшу кількість сахарози, ніж джмелі дрібнішого розміру. Вся справа в тому, що для джмелів дрібного розміру немає можливості віднести на собі велику кількість пилку і нектару, тому вони навіть не намагаються відлетіти далеко від свого гнізда в пошуках квітки багатої «їжею».

Як відрізняється поведінка дрібних і великих джмелів

Великі джмелі, виявивши багату на нектар квітку, можуть по кілька разів здійснювати обліточні польоти, запам’ятовуючи її розташування. Вчені провели низку експериментів, у яких брало участь понад 100 робочих особин джмелів. Їх поміщали в кімнату, де на штучно створених спорудах, що нагадують квіти, знаходилася різна кількість сахарози. В експерименті використовували джмелів різних розмірів. Великі особини витрачали довше часу і відлітали досить далеко від гнізда, щоб знайти і запам’ятати споруду з великим вмістом сахарози, зависали над нею, ніби вивчаючи її з усіх боків та запам’ятовуючи розташування. Дрібні комахи навпаки ніякого інтересу до «квіток» з великим вмістом вуглеводів не виказували. Вся причина в тому, що робочі особини невеликого розміру, незалежно від вмісту сахарози в годівниці, принесуть на собі однакову кількість пилку, на відміну від їх більших побратимів. Але, чим ближче квітка до їхньої оселі, тим менше сил і енергії маленький джміль витратить для польоту. Саме тому особини невеликого розміру займаються роботами всередині гнізда, а великі фуражири шукають рослини багаті на кормові ресурси.

Привабливість теплового візерунка квітки для джмелів

Як же джмелі запам’ятовують різні види квіток, які однаково багаті на вміст сахарози? Вчені з’ясували, що для кожної поверхні квітки характерні свої теплові малюнки, які залежать від того, як забарвлена ​​рослина. Від пігментації залежить, як відбувається процес уловлювання сонячного світла та віддачі тепла. Використовуючи теплові рецептори на своїх лапках та антенах, джмелі розрізняють квіти за їх тепловими візерунками. Квітковий термогенез допомагає комахам-запилювачам підтримувати температуру тіла вище за мінімальний поріг польоту. Це дозволяє джмелям добувати корм і збирати нектар у холодніших умовах, уникаючи метаболічних витрат.

Вчені з Великобританії за допомогою тепловізора зробили термограми 118 видів рослин.

Фотографії наочно демонструють, що теплові малюнки по квітці розподіляються нерівномірно. У більшості досліджуваних рослин видно, що в центрі квітки температура на кілька градусів вища, ніж на її периферії. Особливо чітко ця різниця помітна у видів, багатих на нектар. Саме цього теплового візерунка достатньо для джмелів, щоб зрозуміти, привабливою для нього є ця квітка чи ні.

Досліди реакції джмелів на цукровий сироп і тепло

Було проведено дослід, де створили два однакові штучні майданчики. До одного з них, для створення теплового малюнка, підключалися спеціальні нагрівачі. У такі місця встановлювалися годівниці з цукровим сиропом. Інший же майданчик залишався холодним, але на нього так само встановлювали контейнери з водою і розчином цукру. Ймовірність вибору для джмелів була очевидною. Вони відвідували той майданчик, де завдяки нагрівальним датчикам штучно було створено тепловий малюнок, що дозволяє комахам запам’ятати це місце.

Але запилювачі можуть використовувати підказки теплового візерунка тільки в сонячну погоду і якщо квіти ростуть у незатінених місцях, інакше рослини не створюють теплові малюнки і запилювачі не можуть відреагувати на них.

Дивовижні здібності джмелів не перестають нас дивувати. Цікаво, чого ще ми не знаємо про ці разючі створіння природи?!