Загальний опис

Бура пліснява або плямистість поширене захворювання, особливо в теплицях із проблемами в опаленні. Втрати врожаю стають помітними, коли культура сильно інфікована патогеном. Хвороба зустрічається на огірках та томатах, але збудники на цих культурах відрізняються.
З метою запобігання розвитку хвороби вирощують стійкі сорти, контролюють режими температури та вологості в теплиці, вчасно видаляють нижнє листя на рослині. Циркуляція непрогрітого повітря в теплиці часто призводить до розсіювання спор і відповідно до швидкого поширення хвороби.
Хвороба характерна для різних типів теплиць. У перехідному культурообігу нестійкі рослини можуть втратити більшу частину листового апарату та плодів. Через скорочення фотосинтетичного апарату врожайність рослин суттєво знижується. Відомі стійкі та толерантні до кладоспоріозу сорти та гібриди, завдяки чому це захворювання у промислових теплицях зустрічається рідко. У плівкових теплицях, де тривалий час вирощують сорти, що не мають стійкості до кладоспоріозу, шкідливість захворювання дуже велика.
У відкритому ґрунті рослини хоч і уражаються кладоспоріозом, але тут це захворювання малопомітне.
Інкубаційний період без видимих ​​симптомів триває 12-15 днів. Найбільшого розвитку хвороба досягає при високій відносній вологості повітря та температурі 23-25°С. Максимальний розвиток захворювання спостерігається при появі конденсату на листі або за дуже високої відносної вологості повітря.
Кладоспоріоз томату розпізнати на перших етапах важко, оскільки змінюється колір внутрішньої сторони листя. Утворюються бліді ділянки на листі, які поступово стають бурими. Згодом на зовнішній стороні листка проявляються жовті плями, які в міру поширення інфекції темніють. Плоди також уражаються хворобою. Томати не дозрівають і часто гниють.
Симптоми кладоспоріозу томатів на нестійких сортах і гібридах з’являються спочатку на нижньому листі і потім поширюються вгору по всій рослині. На верхній стороні листя між жилок з’являються еліптичні хлоротичні плями, які пізніше набувають червонувато-коричневого кольору. З нижньої боку на плямах утворюється спочатку світло-сірий, а потім буро-коричневий бархатистий наліт, що включає спори. Пізніше він переходить і на верхню сторону листя. У початковій стадії міцелій і конідієносці світло-сірі, через що наліт спороношення на верхній стороні листка нерідко помилково приймають за борошнисту росу. Листя поступово скручується і засихає. Рідше уражаються квіти та молоді плоди, які буріють, зморщуються та засихають.

Збудник —Cladosporium fulvum cooke або по іншому Fulvia fulva. Відомо багато патогенних рас Fulvia fulva і щонайменше 20 генів стійкості щодо нього. У геноми багатьох сучасних сортів включені гени стійкості до деяких рас, і лише невелика кількість сортів стійка до всіх груп рас.
Для розселення спор найбільш сприятливі умови з високою відносною вологістю і температурою повітря. Потрапивши у ґрунт, вони здатні зберігатися там до 12 місяців. Виживання патогену вище при перезимівлі на рослинних залишках. Конідії можуть поверхнево інфікувати насіння томату, тому потрібна їх передпосівна обробка для запобігання розвитку захворювання.